Дніпро: імперська спадщина
Дніпро в списку промислових міст, як і Запоріжжя з його унікальною Хортицею, значно виділяється. Головне тільки – не розчаруватися в місті одразу, тому що привокзальний район непідготовлену людину може загнати в зневіру: слабкий благоустрій, стихійна торгівля. Але далі – місто «розкривається».
Насамперед на проспекті Яворницького зустрічає парк імені Лазаря Глоби, заснований на цьому місці ще в кінці XVIII століття. Якщо ви подорожуєте з родиною, то для дитини цікаво буде покататися на потязі на дитячій залізниці, що діє в парку з травня по вересень.
Дніпро вельми цікаве з історичної точки зору, оскільки зберегло масу будівель, що належать ще до імперського спадщини. Наприклад, Преображенський собор, з якого і почалася забудова Катеринослава (перша назва Дніпра) за проектом Потьомкіна. Поруч, як доказ цього, стоїть пам'ятний знак – верстова миля.
Цікавих будівель, що зберегли розмах і розкіш XVIII-XIX століть, тут більш ніж вистачає. Чого вартий хоча б будинок Пчолкина – його неодмінно треба відвідувати з екскурсією розкішними залами. Або Будинок органної та камерної музики – «вишенька» посеред індустріального району міста.
До речі, район, в якому зосереджена металургійна промисловість, знаходиться в протилежній стороні від «туристичного» Дніпра. І в цьому плані місто вигідно відрізняється від своїх «побратимів»: гуляючи по ньому, турист не бачить численні підприємства, та й дихається легше. Відчуття непробудного сну заводського центру не має.
Та не можна забувати про кращу набережну України та найдовшу в усій Європі. Нею Дніпро славиться далеко за межами країни. Вона досить доглянута та приємна. Кілька пам'ятників, інсталяція «Я люблю Дніпро», Куля бажань і фонтани стабільно привертають велику кількість людей.
А веде набережна прямо на Монастирський острів, де є оглядовий майданчик, штучний водоспад, пам'ятник Шевченку, Миколаївська церква й парк з атракціонами та кафе. Звідти через парк Шевченка можна прогулятися до історичного музею, легендарної «Менори», а завершити прогулянку – на Катеринославському бульварі – можливо, кращою та найяскравішою з точки зору ілюмінації пішохідної вулиці України.
Кам'янське: туристична Голгофа
Від Дніпра до Кам'янського – їзди всього нічого. І краще «брати» ці два міста разом, тому що цілеспрямовано їхати в «Днепродим», як його називають місцеві жителі, захочеться навряд, а ось за компанію – чому б і ні. Дізнатися, де жили двоє Брежнєвих – колишній генсек і екс-солістка «ВІА Гри» – як мінімум, цікаво.
Кам'янське – промислове місто. Якщо встати біля пам'ятника матері та дитині, що знаходиться на височині, то можна спостерігати заводські викиди в атмосферу найрізноманітніших кольорів. Це і красиво, і лячно водночас.
Попри те, що дихається в місті важко, з туристичної точки зору воно небезнадійне. Кам'янчани відзначають, що в останні роки їх місто помітно змінилося на краще: відреставровані центральний парк та половина проспекту Свободи, з'явилася центральна площа. Фактично вона була й раніше, але з появою Голгофи кілька років тому стала більш акцентованою та привабливою. Гора з розп'ятим на хресті Ісусом перетворилася в символ міста нарівні з Прометеєм. Ці локації укупі з костелом святого Миколая – те, що називається «маст візит».
Якщо не заїжджати на знамените Блакитне озеро, на пляжах якого проводить літо пів міста, то одного дня на Кам'янське цілком вистачить. За цей час і здоров'ю сильно не нашкодите, і побачите кілька унікальних місць, яких немає більше ніде в Україні.
Кривий Ріг: місто кар'єрів і водоспадів
А ось на Кривий Ріг дня не вистачить навіть при всьому бажанні, адже це офіційно найдовше місто Європи. Тільки вдумайтеся в цю цифру –126 кілометрів! Недарма жартома його навіть називають «містом завдовжки в життя».
І хоч обласним центром Кривий Ріг не є, але претендувати на це звання може. І за масштабами відповідає, і по населенню, і навіть за наявністю метро. Правда, це не стільки метро у звичному розумінні слова, скільки метротрам, тобто підземний трамвай – одиничний екземпляр у всій країні. Кожен мешканець Кривого Рогу, рекомендуючи місця для відвідування у своєму місті, неодмінно про нього згадає.
Пам'яток в Кривому Розі небагато, але природою він здивує напевно: Сланцеві скелі, скеля «Орлине гніздо», кілька водоспадів поблизу від місця злиття Інгульця та Саксагані, Карачунівський кар'єр – всі ці локації рясно розкидані по різних частинах міста. Тому в Кривому Розі важливо обдумано підійти до вибору «місця стоянки» та звернути увагу на апартаменти, розташовані ближче до тих місць, які вирішите відвідати. Багато варіантів на будь-який смак пропонує сервіс подобової оренди житла Doba.ua.
До речі, ще в самому довгому європейському місті знаходиться найбільший кар'єр ІнГЗК – «Інгулецького гірничо-збагачувального комбінату». На власні очі побачити цю громадину щорічно приїжджають тисячі туристів.
Міста Каховського водосховища: замість Кирилівки
Якщо вже такі гіганти як Кривий Ріг, Дніпро та Запоріжжя не кожен сприймає з туристичної точки зору, то про Нікополь, Марганець, Енергодар та інші невеликі міста, розташовані вздовж Каховського водосховища, і говорити не доводиться.
Великої кількості пам'яток тут не знайти, історії – теж. Більшість міст – молоді та відбудовані за проектами. Енергодар – і зовсім ровесник Прип'яті. На перший погляд робити тут нічого, але це тільки на перший погляд тих, хто ніколи не бачив мальовничих красот Каховського моря.
Нікополь в цьому списку прибережних промислових міст все ж вигідно виділяється і віком, і наявністю «гачків», за які можна вчепитися мандрівникам. Наприклад, буквально в семи кілометрах від міста, біля села Капулівка похований легендарний запорізький отаман Іван Сірко. А в селі Шолохове, що трохи далі, є красивий каскадний Токівський водоспад, з яким пов'язана красива легенда про кіммерійську принцесу Таміріс.
Промислові міста – це не тільки індустріальний туризм. У кожному з них є цікаві місця, на які варто звернути увагу. Україна настільки різна, що ви не перестанете нею дивуватися. Подорожуйте та розширюйте межі!